Родова пам’ять. Психологія станів

Чорновий переклад. Текст перекладено автоматично і ще не вичитано — якщо щось читається дивно, так воно і є.

Родова пам’ять, сімейні системи та родові сценарії. Психологічні стани.

Генетична пам’ять (генна пам’ять, расова пам’ять, родова пам’ять, спадкова пам’ять, біологічна пам’ять) — сукупність спадкових реакцій, що передаються суб’єкту через покоління за допомогою генів.

Згідно з теорією Юнга, у людини генетична пам’ять — це колективне несвідоме. Це досвід предків людини, представлений нервовими структурами головного мозку. Карл Юнг пов’язував із цим поняттям і деякі містичні відтінки значення (конотації).

У глибині кожної події, що відбувається з людиною, завжди є першопричина. Ця причина лежить в основі виборів, реакцій і поведінки людини. Часто людина не замислюється над тим, що справжня причина подій, які з нею відбуваються, прихована всередині, а не викликана зовнішнім впливом.
Проте не варто брати на себе непомірну відповідальність за абсолютно всі причини, як це полюбляють робити багато хто з нас.

Світ причин великий, має свої рівні й структуру.

Поширена ідея про те, що нащадки несуть відповідальність за справи та борги предків, не залишає байдужими багатьох. Ця ідея правдива, і ми спробуємо дослідити її з погляду психології.

Проте про цю правду предки вже не дізнаються, а нащадки можуть за одне життя так і не дістатися справжніх причин, що сягають далеко в минуле, у глибини роду.
Родові сценарії, що зберігаються в дуже глибоких шарах світової пам’яті, беруть початок від архетипних матриць і від найголовнішого, першого сценарію — сценарію первородного гріха.

Щоб працювати з пам’яттю минулого, потрібно сформувати стійкість психіки, свідомості, сформувати самосвідомість.

Цим ми займаємося на базових курсах психології і Таро.

Відчуваючи смуток, тугу, провину чи гіркі почуття, людина часто хоче дізнатися їхню причину.

Ви колись замислювалися, навіщо?

Дуже часто це бажання походить не з наміру змінити цю причину, а з потреби якнайшвидше позбутися тяжких почуттів, щоб не зустрічатися з «поганим» собою. Людина хоче якнайшвидше стати хорошою і правильною, повернутися у звичний стан або, як часто можна помітити, хоче завжди відчувати радісні й «хороші» почуття.

• Чи перестають існувати причини, що породжують негативні стани, якщо вдавати, що їх немає?
• Навіщо шукати причину, якщо немає ні сил, ні компетентності з нею впоратися?

Відчиняючи двері до пам’яті й досвіду минулого, треба бути готовими до абсолютно будь-якої інформації та будь-яких станів.

Водночас, занурюючись у глибини причин, людина почувається безпорадною, слабкою, обмеженою і прагне якнайшвидше позбутися цих відчуттів.

За прагненням усе зрозуміти й усе пояснити часто ховається звичайна недовіра до себе та до інших.

Про це ж свідчить і прагнення контролювати все й усіх навколо, блокувати свої почуття та переживання. Займатися самоосудом, не маючи іншого способу впоратися з тим, що потрібно просто прожити й відчути.

Придушення почуттів, емоцій і станів не є трансформацією і лише на час відсуває неприємні переживання, чим погіршує становище того, хто не бажає їх прожити.

Часто в сімейній системі такої людини витає напруга, а стосунки будуються за типом співзалежних.

Як нам відомо з фізики, енергія нікуди не зникає, а лише змінює свою якість.

Уся психічна енергія утримується в сімейно-родовій системі, створюючи напругу між її учасниками. Слабші ланки цього «родового ланцюга», якими, як правило, є діти та старі люди, часто страждають через те, що змушені «пропускати» крізь себе непрожиті почуття дорослих.

Чутливіші, м’якші, схильні до злиття та емпатії члени сімейної системи часто змушені грати роль «цапа-відбувайла», «сімейного вигнанця», даючи змогу розрядити напругу тим, хто придушує та витісняє свої почуття.
Звідси низки питущих, залежних чоловіків, витоки алкоголізму чи деструктивних сценаріїв саморуйнування, «сильних» жінок і слабких дітей із поламаною долею.

Наприклад, якщо жінка не прийняла свого батька і в її психічному полі є біль, гнів, образа на нього, які вона не прожила, не перетворила на спогад, є ймовірність, що вона зустріне чоловіка, щоб відпрацювати цей урок, трансформувати родові енергії та розрядити напругу. Проте якщо жінка не зуміє трансформувати свої негативні почуття, ролі та сценарії, є ймовірність, що її дитина (часто це син) згодом стане залежною від алкоголю чи наркотиків. І якщо з чоловіком можна розлучитися, роз’їхатися, то із сином це зробити вже набагато складніше. Чи можна поїхати від себе?

Багато хто намагається, проте енергія так чи інакше знаходить вихід, але вже у вигляді тяжких життєвих перешкод, криз, невиліковних хвороб, повторюваних деструктивних ситуацій із покоління в покоління. Так працює родове поле, родові канали, у яких є абсолютно весь досвід цього покоління.

Що сильніша енергетика людини, що вищі її вібрації, що міцніші її свідомість і воля, то менше в неї шансів стати провідником негативних енергій, не свого досвіду, чужих переживань, які хтось у роду витісняє й донині.

Ви ставили собі запитання, чиї почуття ви насправді проживаєте?
Чи вмієте ви відокремити «своє» від «не свого»?

Причина таких негативних станів може лежати в далекому минулому. Можливо, у дитинстві такої людини так і не знайшлося часу й можливості навчитися стикатися з ними. Переживати такі глибокі й складні стани, долати стрес. І тоді ми маємо тривогу, страх, що доходять до панічних атак і нав’язливих дій.

У таких випадках людина стає заручником того, що відбувається: своїх реакцій, рис характеру, автоматичної поведінки. Назвімо цю залежність «сценарієм», який приписує, зобов’язує і спонукає робити одні й ті самі вибори, однаково реагувати на різні ситуації, людей.

І, за законом вібрацій, притягувати у своє життя ситуації, які знову викликають ті самі реакції. Циклічність — одна з ознак того, що ви перебуваєте в сценарії, програмі чи автоматизмі.

Щоб пояснити собі природу станів за допомогою розуму, потрібно володіти мовою підсвідомості — мовою символів.

Карта «Мнемосіна», колода Symbolon

Мнемосіна — богиня пам’яті. Як розповідають міфи, Мнемосіна була титанідою — богинею першого покоління, донькою Урана (неба) і Геї (землі). За словами поета Гесіода, Мнемосіна знає «про все, що було, є і буде». Вона — мати дев’яти муз, народжених від бога неба Зевса. Музи — покровительки талантів, мистецтв і наук.

Щоб доторкнутися до позитивних енергій, які також є в родовій пам’яті, потрібно й самому мати схожі вібрації.

Системний підхід у розвитку особистості допомагає не просто дізнатися інформацію, а й виробити стійку структуру знань, застосовуючи їх на практиці.

Якщо людина хоче вийти зі сценарію, їй варто зайнятися самоспостереженням.

Складність тут полягає в тому, щоб відокремити поведінку, зумовлену сценарієм, від поведінки, яка відповідає тому, що відбувається в реальності, тут і тепер. Реагуючи «зі сценарію», людина змушена постійно ходити по колу, раз у раз проживаючи одне й те саме.

Якщо ви помічаєте за собою, що:

• рухаєтеся по колу;
• надто бурхливо реагуєте на людей і обставини;
• довго не можете заспокоїтися, накопичуєте образи чи негатив;
• повторюєте один і той самий шаблон поведінки
• притягуєте схожих людей чи обставини;
• відчуваєте, що не в змозі керувати своїми реакціями чи поведінкою

Цілком можливо, що вашою поведінкою керує автоматичний сценарій.
Щоб вийти зі сценарію, спершу потрібно його побачити й усвідомити. Почуття та стани потрібно трансформувати, проживаючи їх і взаємодіючи з ними у своєму внутрішньому світі. Тоді є шанси наблизитися до цілісності сприйняття, а отже, доторкнутися до раніших причин, щоб трансформувати їх.

Такий механізм трансформації родових послань і «очищення» родових каналів.

Занурюватися у світ причин — справа вельми клопітна, яка потребує часу, сил, енергії та досвідченого провідника. Проте, не вміючи впоратися з тим, що виходить на поверхню, людина може опинитися в небезпечній і складній ситуації, яка загрожуватиме її психологічному та фізичному здоров’ю.

Знайомством із давніми причинами та сценаріями, що керують вашою поведінкою, ми займаємося на глибинних програмах нашого центру.

Проте, щоб усерйоз працювати з причинами, потрібно сформувати корисні звички, навички саморегуляції, опанувати ази психології, навчитися психогігієни, зміцнити его та усвідомленість.

Про це — на наших курсах і програмах!

Дивитися інакше — означає змінювати реальність!

Запрошуємо робити це разом із нами!

Анна Олександрівна Шиман, керівниця центру.