Анна Шиман
Чорновий переклад. Текст перекладено автоматично і ще не вичитано — якщо щось читається дивно, так воно і є.
Реалії часу спонукають поспішати жити.
- «Так, уже все зрозуміло, давайте далі!» «То як же правильно діяти?»
- «Порадьте, будь ласка, що мені робити»
Мало почути щось нове про себе, мало усвідомити. Є ще момент прийняття і спостереження, оцінки результату й здобуття досвіду. І лише після цього можливо щось змінити на внутрішньому рівні.
Проникнення всередину себе — завжди легкий процес. Однак варто пам’ятати, що там, усередині, вам доведеться зустрітися з чимось. Прийняти, зрозуміти й пробачити. Втратити, знайти, відпустити. Викинути й розвинути.
А от це вже можна назвати серйозною роботою!
На заняттях, на консультаціях звучить багато запитань, і одне з них:
Як любити себе?
Відповідь сьогоднішнього дня:
перше, що треба зробити, — це відчинити двері у свій внутрішній світ не «з ноги», а дбайливо й обережно.
З цікавістю та повагою.
Друге: приймати свої прояви, вивчати, спостерігати, намагаючись подолати спокусу негайно «ампутувати», викинути з себе те, що не подобається або оцінюється як непотрібне, непокоїть і тривожить.
Для любителів «закису азоту», «чип-тюнінгу» своєї багатостраждальної особистості є чудові новини!
Повільно й розмірено — це ознаки дорослості, розкоші бути собою і права нести свою індивідуальність гідно й з любов’ю.
Тому залишу тут нагадування про те, що «саме зараз із тобою все гаразд і все відбувається правильно. Саме зараз, тут, звідси ти можеш зробити перший крок у напрямку своєї мети. І в тебе для цього є всі ресурси»
Не допомагає?
Приходьте індивідуально
До зустрічі!
