Анна Шиман
Чорновий переклад. Текст перекладено автоматично і ще не вичитано — якщо щось читається дивно, так воно і є.
Що таке трансперсональна психологія
Трансперсональна психологія — один із напрямів сучасної психології, який почав оформлюватися як самостійна галузь досліджень наприкінці 60-х років у США. Засновниками цього напряму стали широко відомі психологи та мислителі: А. Маслоу, С. Гроф, А. Вотс, Е. Сютич, М. Мерфі, С. Кріппнер та ін. Трансперсональна психологія має глибоке коріння в історії культури та релігії, у світових духовних практиках, які науково обґрунтовані в класичній і сучасній психології. Лідерами сучасної трансперсональної психології є С. Гроф, К. Вілбер, Ч. Тарт, А. Мінделл, С. Кріппнер та інші, кожен з яких розвиває свій напрям досліджень, методи і школу.
Трансперсональна психологія вивчає свідомість у широкому спектрі її проявів: множинність станів свідомості, духовну кризу, навколосмертні переживання, розвиток інтуїції, творчості, вищі стани свідомості, особистісні ресурси, парапсихологічні феномени. Вона спирається на цілісне бачення людини в перспективі її духовного зростання, класичну й некласичну філософську антропологію, світові духовні традиції, різноманітні способи самопізнання та внутрішньої роботи, як-от медитація, холотропне дихання, тілесно орієнтовані практики, арт-практики, робота зі сновидіннями, активна уява, самогіпноз тощо.
Прикладне значення трансперсональної психології полягає в тому, що вона пропонує новий погляд на психічне здоров’я і патологію, забезпечуючи інтегративний, багатоаспектний підхід до людини. Трансперсональні (надособистісні) переживання мають особливо потужні цілющі можливості, мають величезне значення для творчості, естетичного й етичного розвитку. Особливої актуальності трансперсональний підхід набуває в лікуванні наркоманії та алкоголізму як різновидів духовної кризи, у роботі з неврозами та психозами, у психологічному оздоровленні суспільства.
