Юнгіанська психологія

Чорновий переклад. Текст перекладено автоматично і ще не вичитано — якщо щось читається дивно, так воно і є.

Аналітична психологія.

Це один із напрямів психоаналізу, автором якого є швейцарський психолог, практик глибинної психології Карл Густав Юнг. Це цілісний підхід до глибинної роботи й самопізнання, що спирається на дослідження несвідомих комплексів і архетипів.

Аналітична психологія спирається на уявлення про те, що в особистості є несвідома сфера — джерело цілющих сил і розвитку індивідуальності. В основі цього вчення лежить поняття колективного несвідомого, у якому відбилися дані антропології, етнографії, історії культури та релігії.

За Юнгом, розрізняють індивідуальне (особисте) і колективне несвідоме. Індивідуальне несвідоме — потужна складова людської душі. Стійкий контакт між свідомістю і несвідомим в індивідуальній психіці необхідний для її цілісності.

Колективне несвідоме спільне для групи людей і не залежить від індивідуального досвіду та переживань людини. Колективне несвідоме складається з архетипів (людських першообразів) та ідей. Найвиразніше й найповніше архетипи можна побачити в образах героїв казок, міфів, легенд. Крім того, кожна людина у власному досвіді може зустрітися з архетипами в образах сновидінь. Кількість архетипів обмежена, і водночас той чи інший архетип більшою чи меншою мірою проявляється в усіх культурах і в усі історичні епохи.

К. Юнг вважав, що найінтенсивніше особистість розвивається в зрілому віці. Тому на перший план у його схемі виходить багатопланова система соціальних стосунків дорослої особистості в усьому її розмаїтті. Метою повноцінного розвитку К. Юнг вважав набуття цілісності особистості в процесі індивідуації — подолання розколу між свідомістю і несвідомим, який, за ідеями К. Юнга, неминуче виникає в дитячому віці.

Такий розкол, або розщеплення, багато в чому зумовлений впливом соціального середовища. Так, зокрема, вступаючи в шкільний вік і прагнучи зайняти якомога зручнішу позицію серед однолітків, дитина свідомо обирає ті особистісні якості й поведінкові стратегії, які викликають бажану для неї реакцію з боку оточення. Так формується персона — та складова особистості, яка повністю усвідомлюється, суб’єктивно нею приймається і цілеспрямовано пред’являється світові. Водночас ті аспекти особистості, що не відповідають критерію соціальної бажаності, не просто приховуються, а активно відкидаються на внутрішньоособистісному рівні й зрештою витісняються в несвідоме. Саме так формується тінь — структура, несумісна із самоприйняттям і самооцінкою его.

Тінь — це несвідомий комплекс, у якому містяться всі витіснені або відчужені частини свідомої особистості. У сновидіннях тінь може з’являтися як темна фігура тієї ж статі, що й сам сновидець. Людина, яка не усвідомлює й відкидає свою тінь, як правило, поводиться вкрай ригідно, погано вписується в командну роботу, не здатна на повноцінну творчість, на сприйняття нових ідей і альтернативних поглядів.

Цей напрям не втрачає актуальності вже багато десятиліть. Крім того, аналітична психологія Юнга дала початок таким напрямам практичної психології, як:

• Юнгіанська символдрама (кататимне переживання образів),
• Юнгіанська арт-практика,
• Юнгіанська психодрама,
• Процесуально орієнтована психологія,
• Юнгіанська пісочниця (sandplay),
• Неоеріксонівський гіпноз,
• Соціоніка.