Про що мовчить ваша тривога?
Давайте розбиратися.
Уміння бути самодостатнім набувається в довготривалих практиках самопізнання й саморефлексії. Невизначеність, яка зараз склалася в житті багатьох, і в мирний час було складно витримувати.
Тривога — індикатор сильного зсуву уваги в майбутнє. Мова тривоги звучить незрозумілими відчуттями в ділянці грудей і живота. Напругою, якій складно надати форму і яка розпирає зсередини.
Тривога — це завжди про майбутнє. Точніше, про неможливість контролювати своє життя в довгостроковій перспективі.
У звичайний час тривога підганяла вас працювати на знос, робити спонтанні покупки, ревнувати, «поїдати» тонни інформації з мережі, заводити сумнівні знайомства, рятувати оточення, роблячи йому добро всупереч його волі.
Зараз багато хто втратив звичні способи гасити й розряджати тривогу об навколишній світ. Тому й настрої та стани можуть виникати відповідні.
Якщо ви досі гарячково читаєте новини, не зважаючи ні на час, ні на сенс інформації, спробуйте зупинитися.
Який особистий сенс ви хочете знайти для себе в новинах?
Зізнайтеся чесно: ви все ще чекаєте на омріяне «усе скінчилося, можна повертатися»?
А може, ви гасите свою тривогу надмірною турботою про оточення, не покладаючи рук?
Можливо, це ваше покликання. Але частіше, якщо зазирнути за зовнішню оболонку, ви знайдете там стиснутий у грудку згусток психічної енергії, який дуже лякає. На який не хочеться звертати увагу, який не хочеться бачити й відчувати всередині себе.
Поширений спосіб угамувати тривогу — спроєктувати її на оточення.
Здебільшого дістається дітям і близьким.
Якщо ви відчуваєте напругу в стосунках, плаксивість, підвищену образливість, невимовний тиск зсередини, то, найімовірніше, це і є ваш страх невизначеності, який змушує робити що завгодно, аби лише не побачити цього всередині себе.
Самодостатність і вміння регулювати свої стани — це ознака зрілості психіки, і цю навичку можна тренувати. Цим ми займемося на курсі «Практична психологія», який стартує в травні 2022 р.
Оскільки тривога — це стан, який неможливо описати словами, раджу спершу надати йому будь-якої форми.
Пропоную невелику практику з ЕОТ (емоційно-образного методу):
«Про що мовчить моя тривога».
Зробіть глибокий вдих і довгий видих, подихайте так якийсь час, щоб прийти до тями. Уявіть свою тривогу й опишіть її (або скористайтеся картинкою вище)
- У якій частині тіла вона зараз?
- Якого вона кольору?
- З чим або з ким асоціюється?
Запишіть відповіді й намалюйте образ тривоги. Тепер ви її бачите.
Дайте письмові відповіді на такі запитання:
- Якби тривога могла говорити, що вона сказала б вам?
- Що ви найбільше боїтеся втратити?
- Яка подія майбутнього лякає вас найбільше?
- Що стоїть «за» цією подією і які наслідки вона має для вас?
- Яке майбутнє можливе в такому разі?
Складіть письмовий план із 3-5 реальних дій, які ви можете зробити, щоб його втілити.
Пам’ятайте, що можна тривожитися й діяти водночас, долаючи свої настрої.
Вдалої практики!
Анна Шиман, ведуча програм, тренерка-викладачка центру «Psyvision».
У нас з’явилася можливість проводити онлайн-зустрічі по суботах, де розбиратимемо ваші запитання, працюватимемо з метафоричними картами, субособистостями і вчитимемося налагоджувати ваш психологічний стан.
Щодо участі просимо писати через кнопку месенджерів унизу сторінки або заповнити форму нижче, щоб отримати зворотний дзвінок чи записатися
